МАЙБУТНЄ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЗА УМОВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2025-2-4Ключові слова:
сталий розвиток, цифровізація економіки, інституційне забезпечення, цифрові технології, управління, прозорість, підзвітність, співпраця, інновації, приватність, цифрова інфраструктура, безпека даних, державне управління, бізнес, громадянське суспільство.Анотація
У статті розглядається майбутнє інституційного забезпечення сталого розвитку за умов активної цифровізації економіки. Аналізуються основні виклики та перспективи, пов'язані з впровадженням сучасних цифрових технологій у різні галузі економіки та суспільства, включаючи державне управління, бізнес, наукову сферу та соціальні структури.
Здійснюється дослідження ролі інституцій щодо забезпечення ефективного впровадження та використання цифрових технологій для сприяння сталому розвитку. Підкреслюється значення інституцій у створенні умов для прозорості та підзвітності процесів, а також забезпечення доступності цифрових послуг для всіх верств населення.
У статті звертається увага на важливість співпраці між різними зацікавленими сторонами, включаючи державні органи, приватний сектор, наукову спільноту, громадянське суспільство та міжнародні організації. Така співпраця має сприяти гармонійному розвитку цифрової економіки та реалізації принципів сталого розвитку.
Досліджуються питання вдосконалення інституційних механізмів для підвищення ефективності управління цифровою економікою, забезпечення безпеки даних та захисту приватності. Особливу увагу приділено необхідності розробки політик, що спрямовані на сприяння інноваціям, забезпечення справедливості та сталості розвитку.
Також у статті розглядаються ризики, які можуть виникати внаслідок нерівномірного доступу до цифрових технологій, особливо в умовах соціальної та територіальної нерівності. Підкреслюється, що ефективне інституційне забезпечення має передбачати не лише технічну інфраструктуру, а й освітні ініціативи, спрямовані на підвищення цифрової освіченості населення, що є необхідною умовою для включення широких верств суспільства до цифрової трансформації.
Окрема увага приділена проблемам кібербезпеки, захисту персональних даних і прав користувачів у цифровому середовищі. Автор акцентує на тому, що розвиток цифрової економіки має супроводжуватись оновленням нормативно-правової бази та створенням адаптивних регуляторних механізмів, які б відповідали динаміці технологічного прогресу. У цьому контексті важливу роль відіграє держава як координатор і гарант балансу між інноваціями та суспільними інтересами.