Economic Synergy

МОДЕЛЮВАННЯ ОСВІТНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКОСИСТЕМИ ЦИФРОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Наталія БОБРО — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування моделювання освітньо-економічної екосистеми цифрового університету як стратегічного суб’єкта формування інтелектуального капіталу в умовах цифрової трансформації. Визначено сутність, структурну архітектоніку та функціональні зв’язки основних підсистем екосистеми цифрового університету, які охоплюють організаційний, інфраструктурний, інноваційний та бізнес-процесний компоненти. Аргументовано, що екосистемний підхід забезпечує інтеграцію освітньої, економічної та цифрової складових, формуючи новий формат університетської взаємодії у цифровому середовищі.

Проаналізовано альтернативні теоретико-методологічні підходи до вивчення цифрових університетів, визначено їх обмеження щодо охоплення системної динаміки освітньо-економічної взаємодії. Підкреслено переваги екосистемної моделі як найбільш релевантної до сучасних викликів цифрової економіки, що передбачає децентралізацію управління, міждисциплінарність, гнучкість і стійкість системи освіти.

У межах дослідження розкрито особливості формування та розвитку цифрового університету як багаторівневої відкритої системи, що функціонує на локальному, регіональному, національному й глобальному рівнях. Сформульовано основні етапи формування освітньо-економічної екосистеми, визначено стратегічні орієнтири її функціонування, окреслено ключові принципи управління на основі довгострокових цілей, оцінки ефективності та інституційної адаптації.

Результати дослідження засвідчують, що цифровий університет як освітньо-економічна екосистема здатен забезпечити не лише ефективну підготовку фахівців для цифрової економіки, а й стати ключовим інструментом сталого відтворення інтелектуального капіталу. Обґрунтовано необхідність стратегічного переосмислення вищої освіти через призму екосистемності, що дозволяє підвищити соціально-економічну результативність інституцій в умовах цифрових трансформацій.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГУ У ЗБУТОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Ольга КОКОРЄВА, Іван ПОНІДЗЕЛЬСЬКИЙ — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються теоретико-методологічні підходи щодо оцінювання ефективності маркетингу у збутовій діяльності підприємств. В умовах трансформації економіки, діджиталізації та зростання конкурентного середовища маркетинг стає ключовим інструментом управління, особливо в аспекті збуту. Актуальність теми зумовлена потребою підприємств оперативно і об'єктивно оцінювати результати маркетингових заходів, спрямованих на стимулювання збуту, особливо в умовах економічної нестабільності, зростання цін та зміни поведінки споживачів.

Дослідження акцентує увагу на важливості інтеграції фінансових і нефінансових показників для комплексної оцінки ефективності маркетингових стратегій, що дозволяє підприємствам приймати обґрунтовані управлінські рішення. Розглянуто різні підходи щодо оцінювання, такі як економічний, функціональний, поведінковий, стратегічний та системно-індикативний, що дозволяє виявити сильні та слабкі сторони кожного з них. Визначено, що найуніверсальнішим серед представлених підходів є системно-індикативний, в якому поєднуються кількісні та якісні показники.

Результати статті можуть слугувати основою для проведення більш детального аналізу щодо оцінювання ефективності маркетингу у збутовій діяльності та розробці, на основі аналіз, стратегій управління збутовою діяльністю, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств та їх сталому розвитку в умовах сучасних викликів, зокрема глобалізації та цифровізації економіки.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ У ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ

Роман КУЗІВ, Ольга ГАРАФОНОВА — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджується роль штучного інтелекту як інструменту оптимізації інвестицій у людський капітал на прикладі процесів навчання і розвитку персоналу (L&D) у великій ІТ-компанії. Основна увага приділяється оцінці економічної ефективності впровадження генеративного ШІ у ключові підпроцеси L&D – від формування індивідуальних планів розвитку до автоматизації менторства, створення навчального контенту та адаптивного навчання. У роботі використано комбінацію кількісних, якісних та експериментальних методів аналізу для побудови моделі, яка дозволяє оцінити фінансовий та операційний ефект від застосування інноваційних рішень на базі ШІ. Згідно з результатами моделювання, потенційне зниження операційних витрат може сягати до 31,5%, що свідчить про значні можливості підвищення ефективності L&D-процесів без зниження якості.

Отримані результати можуть бути використані організаціями для прийняття обґрунтованих, стратегічно виважених рішень щодо інвестування у штучний інтелект як ефективний інструмент трансформації підходів щодо розвитку людського капіталу. У контексті динамічних змін на ринку праці й швидкого розвитку технологій, стратегічне впровадження ШІ у сферу навчання й розвитку може стати вирішальним фактором у забезпеченні стійкості бізнесу та досягненні цілей організації.

МАЙБУТНЄ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЗА УМОВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Дмитро МОСІЙЧУК, Марина ШАШИНА — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається майбутнє інституційного забезпечення сталого розвитку за умов активної цифровізації економіки. Аналізуються основні виклики та перспективи, пов'язані з впровадженням сучасних цифрових технологій у різні галузі економіки та суспільства, включаючи державне управління, бізнес, наукову сферу та соціальні структури.

Здійснюється дослідження ролі інституцій щодо забезпечення ефективного впровадження та використання цифрових технологій для сприяння сталому розвитку. Підкреслюється значення інституцій у створенні умов для прозорості та підзвітності процесів, а також забезпечення доступності цифрових послуг для всіх верств населення.

У статті звертається увага на важливість співпраці між різними зацікавленими сторонами, включаючи державні органи, приватний сектор, наукову спільноту, громадянське суспільство та міжнародні організації. Така співпраця має сприяти гармонійному розвитку цифрової економіки та реалізації принципів сталого розвитку.

Досліджуються питання вдосконалення інституційних механізмів для підвищення ефективності управління цифровою економікою, забезпечення безпеки даних та захисту приватності. Особливу увагу приділено необхідності розробки політик, що спрямовані на сприяння інноваціям, забезпечення справедливості та сталості розвитку.

Також у статті розглядаються ризики, які можуть виникати внаслідок нерівномірного доступу до цифрових технологій, особливо в умовах соціальної та територіальної нерівності. Підкреслюється, що ефективне інституційне забезпечення має передбачати не лише технічну інфраструктуру, а й освітні ініціативи, спрямовані на підвищення цифрової освіченості населення, що є необхідною умовою для включення широких верств суспільства до цифрової трансформації.

Окрема увага приділена проблемам кібербезпеки, захисту персональних даних і прав користувачів у цифровому середовищі. Автор акцентує на тому, що розвиток цифрової економіки має супроводжуватись оновленням нормативно-правової бази та створенням адаптивних регуляторних механізмів, які б відповідали динаміці технологічного прогресу. У цьому контексті важливу роль відіграє держава як координатор і гарант балансу між інноваціями та суспільними інтересами.

УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЙ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ

Оксана КАРПЕНКО, Артем МАТНЕНКО — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню особливостей управління бізнес-процесами підприємства на основі технологій цифрового маркетингу. Бізнес-процеси – це сукупність взаємопов’язаних дій, які формують цінність для клієнта та забезпечують досягнення цілей підприємства. Цифрова трансформація означає зміну способів організації цих процесів за допомогою технологій, зокрема: автоматизації рутинних операцій; впровадження цифрових каналів комунікації; інтеграції програмних рішень; використання штучного інтелекту для прогнозування поведінки клієнтів тощо. Цифровий маркетинг динамічно розвивається, інтегруючи нові інструменти, що поєднують дані, автоматизацію, аналітику та креатив.
Охарактеризовано основні сучасні технології цифрового маркетингу, функціональність, приклади використання. Сьогодні важливо не просто використовувати окремі канали, а будувати омніканальну маркетингову екосистему, яка забезпечує безперервний контакт з клієнтом у всіх точках взаємодії. Успішна реалізація цифрової стратегії вимагає не лише знання інструментів, а й вміння адаптуватися до змін, проводити аналіз ринку та створювати цінність для клієнтів.
Окреслено основні тенденції, що визначають сучасний та майбутній розвиток цифрового маркетингу. У найближчому майбутньому важливу роль відіграватимуть персоналізація, дані та етика використання цифрових технологій. Цифровий маркетинг із додаткового інструменту просування поступово перетворюється на фундамент управління підприємством. Він дає можливість будувати бізнес-процеси навколо клієнта, базуючись на реальних даних, швидко адаптуватися до змін ринку та підвищувати ефективність діяльності. Підприємства, які вчасно інтегрують цифровий маркетинг у свою управлінську модель, отримують не лише конкурентну перевагу, а й нову якість взаємодії з ринком.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

Ганна ЄФІМОВА, Олексій КОРЗНЯКОВ — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено комплексне дослідження теоретичних засад економічної трансформації та її детермінант у контексті сучасного розвитку української економіки. Метою дослідження є поглиблене осмислення поняття “економічна трансформація” через аналіз існуючих підходів до його визначення у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Систематизовано основні визначення терміну, виокремлено спільні ознаки трансформаційних процесів, запропоновано оновлене авторське бачення цього явища з урахуванням новітніх викликів. Особливу увагу приділено історичній періодизації етапів трансформації економіки України – від становлення ринкової системи до поточної фази, спричиненої повномасштабною війною. Визначено ключові ендогенні та екзогенні детермінанти трансформацій, включаючи війну, глобальні кризи, структурні дисбаланси, демографічні зміни, цифровізацію та євроінтеграцію. Розглянуто перспективи формування нової моделі економічного функціонування, заснованої на інноваціях, цифровій трансформації, зростанні ролі держави та розвитку підприємництва.

НАЦІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІКИ США, КИТАЮ ТА НІМЕЧЧИНИ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Марина КОВБАТЮК, Вікторія ШКЛЯР, Георгій КОВБАТЮК, Олексій ШКЛЯР — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено трендовий аналіз ролі національних економік США, Китаю та Німеччини як провідних системоутворювальних суб’єктів світової торгівлі. Обґрунтовано, що саме ці три держави формують структуру глобального товарообігу, задають напрями розвитку міжнародної економіки та чинять вирішальний вплив на динаміку зовнішньоторговельних процесів у світовому вимірі.

Дослідження базується на аналізі статистичних показників експорту та імпорту зазначених країн у період 2019 – 2023 рр., зокрема на вивченні змін у товарній структурі зовнішньої торгівлі за рівнем технологічності продукції. Виявлено, що Китай зберігає лідерські позиції у світовому експорті, особливо за рахунок зростання частки середньотехнологічної продукції та активного розвитку автомобільної промисловості. США, залишаючись основним імпортером у світі, посилюють експорт високотехнологічної продукції, що підтверджує їхню орієнтацію на інноваційно-технологічну модель розвитку. Німеччина стабільно утримує позиції експортноорієнтованої економіки з домінуванням середньо- та високотехнологічної продукції, зокрема машинобудування та автомобілебудування.

У роботі охарактеризовано зміни у структурі зовнішньої торгівлі кожної з країн, визначено тенденції диверсифікації, адаптації до глобальних викликів та трансформації зовнішньоекономічних стратегій. Зроблено висновок, що США, Китай та Німеччина виступають не лише ключовими експортерами та імпортерами, але й задають якісні параметри сучасної світової торгівлі.

Міжнародні потоки експорту та імпорту залежать від впливу геополітичних факторів, економічних процесів на ринках збуту, зміни споживчих вподобань тощо. Чіткою тенденцією є зростання як попиту, так і пропозиції середньотехнологічних та високотехнологічних товарних груп, основними постачальниками якої є високорозвинені країни. Отримані результати можуть бути використані для формування ефективної зовнішньоекономічної політики та стратегічного планування торговельних відносин інших країн у системі глобальної конкуренції.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ: ІМПЛІКАЦІЇ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

Владислава ШЕВЧУК, Вероніка ПАСІЧНЮК — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У сучасних умовах глобалізації та інтеграції національних економік до світового ринку міжнародний бізнес дедалі більше залежить від соціально-економічної стабільності, інституційної стійкості та інвестиційної привабливості окремих країн. Польща та Україна мають стратегічне значення для міжнародного бізнесу у Східноєвропейському регіоні. У цьому контексті порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку Польщі та України є необхідним для виявлення факторів успішної трансформації, ідентифікації ризиків і можливостей, а також для формування ефективних стратегій виходу на ці ринки.

Метою статті є здійснення компаративного аналізу соціально-економічного розвитку Польщі та України на основі ключових макроекономічних показників і міжнародних індексів з метою виявлення структурних відмінностей, інституційних переваг та викликів, що мають значення для міжнародного бізнесу.

Для досягнення поставленої мети у статті використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, зокрема метод логічного абстрагування, аналіз і синтез, дедукції, математичний, статистичний та графічно-аналітичний метод.

У статті здійснено порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку Польщі та України на основі ключових економічних індикаторів та ряду індексів міжнародних рейтингів. Результати аналізу та дослідження вказують на ключові переваги Польщі на світовій арені, зокрема стабільність інституцій, членство в ЄС та високий рівень інвестиційної безпеки, тоді як Україна, незважаючи на значний потенціал, стикається з численними викликами, пов’язаними з політичною нестабільністю, війною, корупцією та недосконалістю інституційного середовища. Визначено низку імплікацій для ефективного ведення міжнародного бізнесу Україні та Польщі, що стосуються покращення інституційної спроможності, забезпечення прозорості регуляторного середовища та мінімізації ризиків інвестиційної діяльності, та можуть слугувати орієнтиром для стратегічного планування діяльності міжнародних компаній у регіоні та формування політик держав, спрямованих на покращення бізнес-клімату.

СТРАТЕГІЇ ЗАЛУЧЕННЯ СПОЖИВАЧІВ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ: БАЛАНС МІЖ ПРОСУВАННЯМ ПОСЛУГ ТА АДАПТАЦІЄЮ АСОРТИМЕНТУ

Юлія ФІСУН, Олена БОРИСЕНКО, Ірина СУВОРОВА — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

Сучасний світ стрімко змінюється під впливом цифрових технологій, трансформуючи взаємини між споживачами та компаніями. Компанії, які прагнуть залишатися конкурентоспроможними, повинні не просто пристосовуватися до цих змін, а й випереджати їх, формуючи власні стратегії цифрової взаємодії з клієнтами. Саме тому для сучасного бізнесу розуміння та впровадження ефективних стратегій залучення споживачів у цифровому середовищі є не просто конкурентною перевагою, а умовою виживання.

Метою даного дослідження є комплексний аналіз сучасних стратегій залучення споживачів у цифровому середовищі та визначення оптимального балансу між активним просуванням послуг та адаптацією до потреб клієнтів. Робота спрямована на розробку практичних рекомендацій для українського бізнесу щодо побудови ефективних систем взаємодії з клієнтами в умовах цифрової економіки.

Методологічною основою дослідження є комплексний підхід, що поєднує кількісні та якісні методи аналізу, а саме: аналіз наукових джерел та професійної літератури, цифрових комунікацій та поведінки споживачів; метод аналізу кейсів світових та українських компаній, що демонструють успішне впровадження цифрових стратегій залучення споживачів тощо.

Як свідчать результати дослідження, ефективне залучення споживачів у період глобальної цифровізації є складним та багатогранним процесом, який вимагає від компаній не лише активного просування своїх послуг через різноманітні цифрові канали, але й гнучкої адаптації свого асортименту до індивідуальних потреб та очікувань клієнтів. Збалансований підхід, що поєднує ці дві складові, з використанням сучасних технологій та глибоким розумінням споживчої поведінки, є ключем до побудови міцних та довгострокових відносин зі споживачами та досягнення стійкого успіху в цифровому середовищі.

Оригінальність дослідження визначається обґрунтуванням того, що постійний аналіз ефективності застосовуваних стратегій і готовність до експериментів та інновацій є необхідними умовами для підтримки конкурентоспроможності в умовах динамічного цифрового ринку.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ КРІЗЬ ПРИЗМУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Михайло ЗДОРОВЕЦЬ, Олена ЗДОРОВЕЦЬ, Олег ГАЦЕНКО — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню концептуальних засад та практичних підходів до забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств з урахуванням соціально-психологічного управлінського впливу. Актуальність теми зумовлена потребою аграрного сектору України в адаптації до умов невизначеності, екологічних викликів, воєнного стану та зміни трудових відносин. У межах дослідження проаналізовано основні теоретичні підходи до сталого розвитку, обґрунтовано важливість врахування нематеріальних чинників — таких як морально-психологічний клімат, стиль керівництва, ефективність внутрішньої комунікації, рівень соціальної довіри та емоційної підтримки персоналу.

Розроблено індикативну модель оцінювання рівня соціально-психологічного управління, що базується на п’яти ключових компонентах: психологічному кліматі, стилі управління, комунікативній відкритості, активності працівників та системності емоційної підтримки. На основі цієї моделі проведено емпіричну діагностику трьох аграрних підприємств центрального регіону України, результати якої свідчать про значний вплив СПУ на кадрову стабільність, ініціативність, рівень впровадження інновацій та соціальну згуртованість у колективі.

У статті доведено, що впровадження соціально-психологічного управління як складової стратегічного менеджменту сприяє зміцненню організаційної стійкості підприємства, підвищенню його адаптивності та формуванню довготривалих конкурентних переваг. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення кадрової політики, розвитку корпоративної культури та побудови моделей сталого розвитку на основі ESG-принципів.

СОЦІАЛЬНИЙ ЕФЕКТ ПРОЦЕСІВ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ: РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ ТА АНАЛІЗ ПРАКТИКИ

Анастасія ЛЄЗІНА — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено соціальний ефект процесів зміцнення економічної безпеки підприємств. Основною метою є розробка новаторського методологічного підходу до ідентифікації, квантифікації та якісної інтерпретації соціального ефекту від реалізації процесів зміцнення економічної безпеки підприємств, а також проведенняемпіричного аналізу рівня сприйняття та відтворення відповідних стратегій серед працівників вітчизняних підприємств енергетичної галузі. У роботі застосовано системний підхід для концептуалізації соціального ефекту, методи порівняльного аналізу наукових публікацій для виявлення існуючих прогалин, емпіричний аналіз з використанням апроксимуючої логарифмічної функції Еббінгауза для оцінки рівня відтворення інформації серед керівного персоналу підприємств об’єднаної енергетичної системи України. Методологічною основою виступили теорія соціального капіталу, концепція корпоративної соціальної відповідальності та принципи стейкхолдерського підходу. В результаті обґрунтовано триетапну модель впровадження соціальної спрямованості процесів зміцнення економічної безпеки (хабітуалізація, об'єктивізація, седиментація) та ідентифіковано потенційні протиріччя на кожному етапі. Проведено емпіричну оцінку рівня відтворення стратегій соціальної спрямованості серед керівництва підприємств ОЕС-У, виявлено часові параметри засвоєння інформації та встановлено тенденцію до підвищення рівня відтворення протягом досліджуваного періоду. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на розробку комплексних індикаторів кількісної оцінки соціального ефекту, дослідження галузевих особливостей його прояву та розробку практичних рекомендацій щодо оптимізації соціально орієнтованих стратегій зміцнення економічної безпеки підприємств.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СВІТОВИХ МОДЕЛЕЙ ІНТЕГРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ У ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ ВАРТОСТІ

Дмитро ВОРОНЕЦЬ — Mon, 30 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено компаративний аналіз світових моделей інтеграції підприємств у глобальні ланцюги вартості (ГЛВ). Досліджено ключові характеристики азійської, європейської, американської та інших регіональних моделей, визначено їхні структурні особливості, механізми координації, інституційне середовище та драйвери конкурентоспроможності. Проаналізовано специфіку японської, китайської, нових індустріальних країн Південно-Східної Азії, німецької, скандинавської, середземноморської, американської, латиноамериканської та африканської моделей інтеграції у ГЛВ. Розроблено матрицю порівняльних переваг різних моделей інтеграції за такими критеріями як тип координації, роль держави, фокус конкурентних переваг, рівень технологічності, соціальна відповідальність, ступінь інтернаціоналізації, гнучкість та адаптивність. Проведено аналіз участі провідних галузей економіки України в глобальних ланцюгах вартості з урахуванням їх рівня інтеграції, позиції у ланцюгу, форм участі та ключових бар'єрів. Запропоновано авторський інтегральний показник оцінювання потенціалу інтеграції підприємств у глобальні ланцюги вартості – Індекс інтеграційної перспективності (ІІП), який включає оцінку технологічної готовності, кадрового потенціалу, організаційної зрілості, експортної орієнтації, інноваційної активності та мережевої взаємодії. Розроблено методику розрахунку ІІП з відповідними ваговими коефіцієнтами та інтерпретацією результатів. Визначено найбільш перспективні моделі інтеграції для підприємств різних галузей економіки України та сформульовано рекомендації щодо адаптації прогресивного досвіду. Обґрунтовано алгоритм вибору оптимальної моделі інтеграції українських підприємств у ГЛВ, який включає діагностичний, стратегічний, імплементаційний та моніторинговий етапи. Проведено апробацію запропонованих методичних рекомендацій на прикладі підприємств харчової та ІТ-галузей з оцінкою економічних ефектів від реалізації розроблених стратегій інтеграції.