МОДЕЛЮВАННЯ ОСВІТНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКОСИСТЕМИ ЦИФРОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2025-2-1Ключові слова:
цифровий університет, екосистемний підхід, інтелектуальний капітал, цифрова трансформація, освітньо-економічна система, діджиталізація, цифрова економікаАнотація
У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування моделювання освітньо-економічної екосистеми цифрового університету як стратегічного суб’єкта формування інтелектуального капіталу в умовах цифрової трансформації. Визначено сутність, структурну архітектоніку та функціональні зв’язки основних підсистем екосистеми цифрового університету, які охоплюють організаційний, інфраструктурний, інноваційний та бізнес-процесний компоненти. Аргументовано, що екосистемний підхід забезпечує інтеграцію освітньої, економічної та цифрової складових, формуючи новий формат університетської взаємодії у цифровому середовищі.
Проаналізовано альтернативні теоретико-методологічні підходи до вивчення цифрових університетів, визначено їх обмеження щодо охоплення системної динаміки освітньо-економічної взаємодії. Підкреслено переваги екосистемної моделі як найбільш релевантної до сучасних викликів цифрової економіки, що передбачає децентралізацію управління, міждисциплінарність, гнучкість і стійкість системи освіти.
У межах дослідження розкрито особливості формування та розвитку цифрового університету як багаторівневої відкритої системи, що функціонує на локальному, регіональному, національному й глобальному рівнях. Сформульовано основні етапи формування освітньо-економічної екосистеми, визначено стратегічні орієнтири її функціонування, окреслено ключові принципи управління на основі довгострокових цілей, оцінки ефективності та інституційної адаптації.
Результати дослідження засвідчують, що цифровий університет як освітньо-економічна екосистема здатен забезпечити не лише ефективну підготовку фахівців для цифрової економіки, а й стати ключовим інструментом сталого відтворення інтелектуального капіталу. Обґрунтовано необхідність стратегічного переосмислення вищої освіти через призму екосистемності, що дозволяє підвищити соціально-економічну результативність інституцій в умовах цифрових трансформацій.